Ольга Морозова
Цикл «Історія одного парку»
Цей цикл почався навесні 2022 року, коли парк біля дому — місце прогулянок і відпочинку — став частиною оборони міста. Його прорізали траншеї, і простір тиші перетворився на воєнний ландшафт. Майже всі роботи циклу поєднують зображення окопів і текстові фрагменти, написані вручну на полотні. У текстах — подвійні сенси: слово air як весняне дихання і air raid як загроза; уривки з Радзивіллівського літопису про укріплення Києва; Сирин — птах із давньоруських міфів — зʼявляється у роботі Sirens in Kyiv, де краса і загроза, спів і сирена зливаються в один голос.
Це живопис, у якому слово і форма фіксують не лише зміну простору, а і зшивають розірваний час — від давніх оборонних мурів до сучасних траншей. Як і в інсталяції «Тканина часу», тут памʼять працює не лінійно, а як шар, що проступає крізь матерію — з минулого у теперішнє.
Ольга Морозова
Цикл «Квіти надії»
Цей цикл виник не як задум, а як відповідь. Через рік після початку повномасштабної війни художниця знайшла в книжці залишки гербарію зібраного для музею саду і для британської ювелірки Фібі Волш. І квіти, висушені в перші місяці вторгнення, несподівано повернулися — вже як частина фактури, вмішані в фарбу, вплетені в ритм. Ці роботи без сюжету — лише колір, дотик, фактура, спогад. У полотнах з мішковини проростає не образ, а відчуття. Квіти, як обіцянка: надія все ще є.Рік створення циклу 2023-2024.
Ольга Морозова
Цикл «Лісовий вітраж»
У цьому циклі вже не чути війни — не тому, що її нема, а тому, що художниця свідомо спрямовує погляд на інше. Це не втеча і не забуття, а вибір: бачити і відчувати біль, але зосереджуватись на світлі, кольорі, ясності — щоб не дати їм згаснути. Світло сонця що проходить крізь сосни, як крізь вітраж, і народжує новий простір — внутрішній пейзаж, посилений уявою. Ці полотна не про втечу, а про збереження — краси, присутності, тиші.Рік створення: 2024-2025
Більше - https://www.olgamorozova.com.ua/

• 1
• 2
• 3