13 серпня, 18:00Сцена
Концерт «LIBERTY»
Національний президентський оркестрТетяна Калініченко, диригентка  Дмитро Ткаченко, скрипка 
ПрограмаДжон Вільямс (1932)«Фанфара Свободи» (1986)
Антонін Дворжак (1841-1904)Концерт для скрипки з оркестром (1879-1880)Соліст — Дмитро Ткаченко
Левко Колодуб (1930-2019)Українська карпатська рапсодія (1960)
Євген Станкович (1942)Сюїта з балету «Вікінги» (1999)
«Фанфара Свободи» (Liberty Fanfare) Джона Вільямса була написана 1986 року до святкування 100-річчя Статуї Свободи. Прем’єра твору відбулася в червні того ж року у виконанні Boston Pops під орудою самого композитора. Через місяць Вільямс знову продиригував твором під час національної трансляції святкового концерту до Дня незалежності США.“У правій руці вона тримає смолоскип.У лівій руці вона тримає табличку з датою прийняття Декларації незалежності США — 4 липня 1776 року.На голові в неї корона із сімома променями, що символізують сім континентів і океанів Землі.Біля її ніг лежать розірвані кайдани, що уособлюють свободу”.Символічно, що цьогоріч відзначається 250 років від дня ухвалення Декларації незалежності США.
Концерт для скрипки з оркестром ля мінор, op. 53 — один із найяскравіших творів так званого слов’янського періоду творчості Антоніна Дворжака. Композитор працював над ним у 1879–1880 роках, а остаточна редакція була здійснена восени 1882 року. У музиці концерту поєднуються ліричність скрипкової партії, насичене симфонічне звучання оркестру та характерна для Дворжака мелодика, забарвлена фольклорними інтонаціями. Твір був написаний на замовлення видавця Фріца Зімрока і спочатку призначався для видатного скрипаля Йозефа Йоахіма, який активно працював із Дворжаком над редакцією концерту. Втім, Йоахім так і не виконав його публічно. Світова прем’єра відбулася 14 жовтня 1883 року в Празі: солістом став чеський скрипаль Франтішек Ондржічек. 
«Українська карпатська рапсодія» для симфонічного оркестру Левка Колодуба, завершена 1960 року та присвячена Михайлу Тіцу, його виклачеві, професору Харківської консерваторії, стала одним із перших великих успіхів композитора й важливим твором, що визначив стильовий напрям його творчості. Її вирізняють багатство оркестрових барв, звернення до фольклорних джерел, пружна ритміка та майстерна інструментовка. Музична мова твору поєднує народно-варіаційні та складні поліфонічні прийоми й перегукується зі стилем європейських майстрів звукопису, зокрема Моріса Равеля та Джордже Енеску.
«Українська карпатська рапсодія» складається з чотирьох частин, що виконуються без перерви, і за наскрізним розвитком та системою лейтмотивів наближається до симфонічного циклу. В основі твору — картини карпатської природи та народного життя, західноукраїнські народні мелодії, коломийкові інтонації та звучання трембіти, представлені одним із ключових лейтмотивів. Від поетичного пробудження природи й ліричних епізодів до яскравої сцени народного свята рапсодія розгортається як світла, життєрадісна й динамічна музична картина, в якій Колодуб особливо виразно спирається на багаті ладові особливості західноукраїнської народної пісенності.
«Вікінги» — балет Євгена Станковича, в основі якого лежить історія кохання Єлизавети, доньки київського князя Ярослава Мудрого, та відважного вікінга Гаральда Суворого, майбутнього короля Норвегії. Їхня доля поєднує Київ і Скандинавію: зустріч героїв відбувається в Києві, куди після морських походів прибуває Гаральд. Закохані долають випробування розлукою, війнами та боротьбою за право бути разом.Драматична історія розгортається на тлі весняних свят, військових походів, битв і подорожей від берегів Норвегії до Києва та Візантії. Зрештою Гаральд повертається до Єлизавети, отримує благословення Ярослава Мудрого, і молоде подружжя вирушає до Норвегії, де їх зустрічають як короля і королеву. Сюжет балету яскраво підкреслює давні історичні та культурні зв’язки Києва і Скандинавії.На концерті прозвучить Сюїта з балету “Вікінги” Євгена Станковича. 
Національний президентський оркестр — унікальний військово-музичний колектив загальнонаціонального значення, який є невідʼємним елементом культурно-дипломатичної символіки держави. З 2023 року Національний президентський оркестр очолює полковник Максим Гусак.
Тетяна Калініченко — співзасновниця, арт-директорка та диригентка українського оркестру New Era Orchestra, заснованого у 2007 році. Першим виступом New Era Orchestra після початку повномасштабного вторгнення став благодійний концерт за участю Джошуа Белла у Кеннеді-Центрі у Вашингтоні, який зібрав понад 350 000 доларів США на підтримку UNITED24 — глобальної ініціативи Президента України Володимира Зеленського. З 2004 по 2011 рік працювала диригенткою Національного президентського оркестру. Поряд із міжнародною диригентською діяльністю Тетяна Калініченко сьогодні активно працює над оновленням формату New Era Orchestra та розвитком його нової художньої концепції. 
Дмитро Ткаченко — український скрипаль, лауреат престижних міжнародних конкурсів у Варшаві, Києві та Оденсе. Активно виступає в Україні, Великій Британії, Європі, Азії та США, співпрацюючи з провідними оркестрами та виступаючи у найвідоміших концертних залах, зокрема Wigmore Hall, Barbican Hall та St John’s Smith Square. Засновник і художній керівник Міжнародного музичного конкурсу ім. Бріттена в Лондоні викладає скрипку в Лондоні та Києві.
ВХІД НА ПОДІЮ ВІЛЬНИЙЗа наявності вхідного квитка на територію музейного комплексу «Софія Київська» (500 грн – повний, 250 грн – пільговий).Учасникам бойових дій вхідний квиток купувати не потрібно.