16 серпня, 17.00Сцена
Концерт “На зламах часу: Бетховен і Лятошинський”
Свою першу симфонію Людвіг ван Бетховен закінчив у 30 років. На той момент він вже мав репутацію блискучого піаніста і поступово стверджувався як композитор, створюючи ефектні пʼєси для власних виступів і для свого інструмента загалом. Попри те, що Бетховен якийсь час навчався у «батька» симфонії Йозефа Гайдна, свій власний твір у цьому жанрі він довго не наважувався написати – не ясно, чи було це спричинено «тінню» його знаменитого вчителя, чи композитор поступово формував свій бренд, шукав власний голос.
Перша симфонія – це завжди претензія автора на визнання професійності, його ствердження як майстра. Моцарт про це або не здогадувався, або мав дитяче нахабство написати перший симфонічний твір у вісім років. Гайдн створив свою Першу у 29, одночасно заклавши фундамент майбутньої класичної симфонії. Бетховен вже з Першої, яка виглядає значно обережнішою за його реформаторські симфонії, виступив революціонером цього жанру, додавши йому гучності і драматизму.
Рішуче змінити правила гри композитору допоміг історичний момент – доба революцій і воєн, що накрили Європу наприкінці XVIII століття. На очах Бетховена руйнувався старий світ і поставав новий, де свобода й особистість важили все більше. У такій атмосфері симфонія не могла залишатися легкою розвагою – вона мала звучати як маніфест. Уже в Першій симфонії Бетховен говорить про напругу часу: про прорив крізь традицію, про силу, що нуртує під зовнішньою формою. Його музика народжується у світі, який гуде від гармат, і це чутно вже з першого акорду: відкриття симфонії – це не тоніка, не привітання, а виклик. Бетховен ніби зумисне дезорієнтує слухача і одразу привертає його увагу.
Цей досвід симфонічного жанру як простору для ідеї, для внутрішньої напруги й відповіді на історичний виклик був близький і Борису Лятошинському. Свою Першу симфонію він написав у 1919 році – на зламі імперій, у вирі революцій, громадянської війни, краху старої системи. Йому було 23, і хоча це значно молодший вік, ніж у Бетховена, Лятошинський уже мав за плечима ґрунтовну академічну підготовку, блискуче володів формою і оркестровкою. Як і Бетховен, він не просто опановував жанр — він осмислював через нього своє місце в хаотичному світі.
Його Перша симфонія сповнена драматизму, стриманої пристрасті, внутрішньої тривоги й прихованої сили. У Першій Лятошинського вже відчувається той психологічний рельєф, який стане основою його зрілої мови: драматизм і героїка, що ніколи не зводяться до зовнішнього ефекту, а виростають із глибокого переживання, з внутрішнього конфлікту. Як і в Бетховена, симфонія для нього – початок великої, особистої розмови з сучасністю, що перетворюється на історію.
Програма
Людвіг ван Бетховен (1770-1827):
Симфонія № 1 до мажор ор. 21
Борис Лятошинський (1894-1968):
Симфонія № 1 ля мажор ор. 2
Виконавці:Симфонічний оркестр Національної філармонії УкраїниВінсент Козловський, диригент
ВХІД НА ПОДІЮ ВІЛЬНИЙза наявності вхідного квитка на територію музейногокомплексу Софія Київська (400 грн – повний, 200 грн – пільговий).Учасникам бойових дій вхідний квиток купувати не потрібно.