ЛІТЕРАТУРА
Ми те, що залишає слід на нашій сітківці. Наші міста та містечка повсякчас проростають крізь нас. Ареали нашого життя стають фактом біографії – а заразом і внутрішнім ландшафтом. Проте культура теж живе та функціонує подібним чином. І література так само.

Задумавшись про концептуальну рамку літературної сцени, нам здалось доречним – та й навіть необхідним – по-своєму доповнити і поглибити тему всього фестивалю: Місто майстрів. Адже не лише люди виліплюють обличчя та витворюють дух конкретного міста. Місто, своєю чергою, також украй інтенсивно впливає на своїх митців і творців. Ба більше: часто буває так, що саме місто, його атмосфера та особливий склад культурно-історичного повітря, його індивідуальний характер починають писати авторами. Починають наполегливо проступати між слів та безпосередньо в тексті. Витворюючи «міський текст» як явище. Як феномен національної, але також і загальносвітової літератури.

Саме тому нас так цікавить, яким же чином genius loci – або «дух місця» – породжує мистецькі генії, або artifex loci: тих напоєних містом митців, які якнайточніше та якнайсильніше втілюють у своїх художніх практиках суть території, що їх зродила.

Про це і варто говорити: в діалогах з письменниками та інтелектуалами, критиками й перекладачами, в пристрасних дискусіях і гострих публічних інтерв'ю. Не забуваючи про поетичні читання. Нам уже час поговорити про те, як міста та місця витворюють своїх художників, а ті уславлюють їх – відображаючи та віддзеркалюючи – у власних книгах.

І триває культура, і пишеться література, і нічого не минає без сліду.

Літературна програма
Учасники
Ярослава Стріха
Ярослава Стріха — українська перекладачка, літературна оглядачка, докторка філософії Гарвардського університету. Закінчила Києво-Могилянську Академію, вивчала Slavic Languages and Literatures в Harvard Graduate School of Arts and Sciences. Авторка понад 30 перекладів з англійської, польської та їдишу, серед яких твори Кейт Аткінсон, Алана Мура, Синтії Озік, Амоса Оза, Анджея Сулими-Камінського, Джуліана Барнза та ін.
Софія Андрухович
Софія Андрухович — українська письменниця, перекладачка й публіцистка. Її другий роман «Фелікс Австрія» 2014 року став справжнім бестселером в Україні і отримав нагороди: 2014 — Спеціальна відзнака Форуму видавців у Львові, ЛітАкцент року, Книга року BBC, 2015 — Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського (Польща – Україна), Премія Фонду Лесі та Петра Ковалевих, 2016 — Visegrad Eastern Partnership Literary Award (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина).
«Фелікс Австрія» перекладено німецькою, польською, чеською, угорською, хорватською, французькою мовами.

В 2020 у Софії вийшов новий роман «Амадока».
Народилась 17 листопада 1982 року в місті Івано-Франківськ. Мешкає в Києві.
Сергій Жадан
Український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Маннергейма. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена» та ін.

Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені більше ніж двадцятьма мовами, зробивши автора одним із найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проектів.Закінчив Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.

Член Українського ПЕН. Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.
Михайло Назаренко
Український (російсько- та україномовний) літературознавець, критик, письменник-фантаст. Закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «російська література». Разом із Тетяною Кохановською вів у журналі «Новый мир» колонку «Український вектор» (2011–2012), присвячену сучасній українській літературі в історико-культурному контексті. Редактор і коментатор перекладів творів Джона Краулі, Ніла Ґеймана, Террі Пратчетта, Алана Мура і Артура Конан Дойла. Автор численних статей, присвячених історичній та фантастичній прозі, рецепції життя і творчості Тараса Шевченка.
Марк Бєлорусець
Перекладач на російську мову німецької й австрійської літератури, зокрема німецькомовних поетів Буковини та Румунії.

В колі його захопленнь Пауль Целан, Георг Тракль, Роберт Музіль, Ґюнтер Айх, Манес Шпербер, Герта Мюллер, Александр Клуґе, Герта Крефтнер, Керстин Хензель, Антьє Равич Штрубель і т. д. Володар Премії Австрійської республіки для перекладачів (1998), а також Премії за переклади Міністерства освіти, мистецтва та культури Австрійської республіки (2010). За переклад російською фундаментальної книги «Пауль Целан. Стихотворения. Проза. Письма» (укр. Пауль Целан. Вірші. Проза. Листи), над якою він працював разом з Тетяною Баскаковою і яка відразу ж стала бібліографічною рідкістю, Бєлорусець в 2008 році отримав премію Андрія Бєлого (Санкт-Петербург, Росія).
Катерина Калитко
Українська поетеса, перекладачка, авторка поетичних збірок і прозових творів. Член НСПУ (2000) та Українського ПЕН. У 2017 році книжка Катерини Калитко «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки», була відзначена премією «Книга року Бі-Бі-Сі — 2017». Поетична збірка «Ніхто нас тут не знає, і ми — нікого» присвячена психології людини на тлі значних історичних подій. Частина віршів написана верлібром. Збірка отримала премію «ЛітАкцент Року» (2019) у номінації «Поезія». Спеціальна відзнака журі Премією міста літератури ЮНЕСКО за поетичну збірку «Бунар». У вересні 2016 року отримала Кришталеву премію Вілениці від міжнародного фестивалю Vilenica International Literary Festival. У листопаді 2017 року отримала літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського від Польського інституту у Києві. У 2019 році нагороджена незалежною Премією Women in Arts від UN Women та Українського інституту в рамках HeForShe Arts Week 2019.

Студіювала політологію та журналістику в Києво-Могилянський академії. Досліджує та перекладає сучасну літературу Боснії і Герцеговини.
Іра Цілик
Українська кінорежисерка, письменниця, авторка поетичних і прозових творів. Членкиня Українського ПЕН. Лауреатка американського кінофестивалю «Санденс» (2020) за найкращу режисерську роботу у категорії світового документального кіно за стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин».

Авторка кількох збірок поезії, прози та дитячих видань. Учасниця численних літературних фестивалів і культурних заходів («Poesiefestival Berlin» 2017, Віденський книжковий ярмарок 2017, «Лейпцизький книжковий ярмарок» 2017, «Франкфуртський книжковий ярмарок» 2016, «Lyrik für Alle» (конференція Babelsprech, Зальцбург 2016), «Meridian Czernowitz» 2015—2016, Вільнюський книжковий ярмарок 2016, «Місяць авторських читань» (Чехія, Словаччина 2016), «Премія Вілениці» (Словенія 2008) та інш). Окремі твори перекладалися німецькою, англійською, польською, французькою, шведською, чеською, литовською, румунською, каталанською мовами.
Євгеній Стасіневич
Український літературний критик, літературознавець, радіо- і телеведучий, лектор численних освітніх проектів, автор книги «Ціна питання». Входить до складу Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. А ще він – куратор літературної сцени на Bouquet Kyiv Stage.

Євгеній має абсолютний літературний слух і незаперечний авторитет у сфері літературної критики, є блискучим знавцем української та світової словесності; він визначає і формує сучасний український літературний канон, культивує добрий смак та викликає гостру зацікавленість у читачів, глядачів і слухачів. Євгеній сам міг би бути непересічним літгероєм, що продав душу дияволу в обмін на геніальність і шалений успіх, однак нечистому просто нема чого запропонувати, окрім того, що Стасіневич і без нього має.

Євгеній Стасіневич є куратором першої літературної сцени на фестивалі Bouquet Kyiv Stage: він добрав учасників, визначив теми і тези для дискусій, сформулював концепцію нічних поетичних читань – з тим, щоби кожна подія стала знаковою. Гостям фестивалю залишається лиш затамувати подих і насолоджуватись причетністю до творення історії сучасної української літератури.
Артем Чех
Український письменник. Окремі твори Артема Чеха були перекладені німецькою, англійською, польською, чеською, російською мовами та видані у зарубіжних періодичних виданнях та альманахах. Збірка есеїв Артема Чеха "Точка нуль" (2017), присвячена його досвіду перебування у лавах української армії під час російсько-української війни на Донбасі, була відзначена кількома преміями. Зокрема, це українсько-білоруська премія пам'яті Михайла Жизневського "Воїн Світла"; перемога у номінації "Есеїстика" книжкової премії "ЛітАкцент 2017"; українська державна премія імені Миколи Гоголя (2018). У 2019 році отримав літературну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського від Польського інституту у Києві.
Світлана Тараторіна
Світлана Тараторіна – журналіст, політтехнолог, фахівець у галузі масових комунікацій, письменниця, що пише у жанрах фентезі та weird fiction. Світлана пише фантастичні оповідання, а свій перший роман вона присвятила саме Києву. «Лазарус» — це велика історія зізнання в любові до Києва. Вона складається із шести справ і п'яти міських локацій: Труханів острів, Київська міська дума, Липки, Києво-Печерська Лавра, Кирилівські пагорби.

Роман "Лазарус" здобув першу премію на літературному конкурсі Видавничої групи "КМ-Букс" у номінації "Література для дорослих", отримав "ЛітАкцент року 2018", як найкращий роман 2018 року та увійшов до списку 10 найважливіших книг 2018 року за версією журналу The Village.
Павло Матюша
Павло Матюша — поет, прозаїк, перекладач і фінансист. Неодноразовий лауреат літературного конкурсу видавництва "Смолоскип" (2018 і 2019), довгих списків премії "ЛітАкцент року" і "Еспресо. Вибір читачів". Кандидат філологічних наук. Має ступінь МВА із бізнес-стратегії. Володіє шістьма мовами.

У 2005 році з відзнакою закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «військовий переклад». У 2008 році захистив кандидатську дисертацію з перекладознавства, в якій розробив поняття військових ергонімів. Упродовж шести років працював в Апараті Верховної Ради України, займався питаннями міжпарламентської дипломатії та прав людини. Має дипломатичний ранг.

У 2016 році переїхав до Франції, де отримав ступінь МВА в бізнес-школі HEC Paris зі спеціалізацією у стратегії та соціальному бізнесі. Під час навчання брав активну участь в бізнес-проєктах соціального спрямування в Камеруні та Франції. Потім деякий час працював у консалтингу в Парижі.

На початку 2019 року повернувся мешкати до Києва, де займається фінансовими та стратегічними проєктами в міжнародній компанії.

Народився 21 липня 1983 року у Рівному